Категорії (рівні) домашніх працівників в Італії

Категорія та рівень домашніх працівників в Італії визначається на підставі робочих обов’язків. Кожному із чотирьох рівнів відповідають 2 параметри оплати праці (які мають різні рівні мінімальної платні): „Звичайна” і „Супер”.

1. РІВЕНЬ А: Працівники, які виконують загальні типи робіт не пов’язані із обслуговуванням осіб. Це переважно важка та мануальна робота загального типу, яка виконується працівниками без професійного досвіду, або з досвідом, який не переважає 12 місяців (відпрацьовані у різних роботодавців). Персонал цього типу підлягає під прямий контроль роботодавця.

Категорія „Звичайна”: домашні працівники, які виконують загальні типи роботи: прибиральники, помічники повара, доглядальники тварин, конюхи, садівники.

Категорія „Супер” (AS): працівники, які лише складають компанію повносправним особам, baby sitter, надають свої послуги нерегулярно, або/та лише нагляд за дітьми.

Читайте також: 

2. РІВЕНЬ В : Робітники, із робочим  досвідом понад 12 місяців, і виконують роботу, що вимагає певних професійних якостей.

Категорія „Звичайна”: працівники які виконують кілька типів роботи, покоївки, водії, вахтери, садівники, кваліфіковані робітники.

Категорія „Супер” (BS): робітники, які працюють із повносправним особами (пристарілими чи дітьми), та  надають послуги пов’язані із повсякденним життям та прибиранням житла.

3. РІВЕНЬ С: Працівники, які виконують свої обов’язки у повній автономії та несуть особисту відповідальність на основі теоретичних та практичних знань.

Категорія „Звичайна”: повар, та працівники, які займаються обробкою та постачанням продуктів.

Категорія „Супер” (CS): працівники, які доглядають за неповносправними людьми (дорослими та дітьми), та не мають спеціального професійного диплому доглядальника, а також виконують роботу пов’язану із повсякденним життям та прибиранням житла.

Читайте також: Зарплата домашніх працівників в Італії, за понаднормову роботу на свята

4. РІВЕНЬ D: Працівники, які мають професійні атестати, працюють у повній автономії, несуть особисту відповідальність, та представляють інтереси роботодавця.

Категорія „Звичайна”:  домоправителі, інструктори, економи, головні кухарі.

Категорія „Супер” (DS): працівники, які доглядають за неповносправними людьми (дорослими чи дітьми), та мають спеціальний професійний диплом або атестат визнаний Італією (наприклад медичні сестри), а також виконують роботу пов’язану із повсякденним життям та прибиранням житла.

Увага.

Терміном „colf” визначають усіх домашніх працівників які відносяться до рівнів А, В, С, D, які не є доглядальниками. Це важливо пам’ятати під час повідомлення до державних установ про прийняття на роботу.

Національний колективний робочий контракт виокремлює дві додаткові категорії домашніх працівників:

1. Працівників, які надають послуги виключно у нічні години: персонал, який повинен забезпечувати присутність на робочому місці у часовий період між 21.00 та 8.00 год. Ці працівники не надають послуг, а лише складають компанію для тих, біля кого працюють.

2. Робота у нічний час по догляду за людьми: немедичний персонал може бути взятий для догляду за дітьми, перестарілим, неповноцінним чи хворим у часовий період між 20.00 та 8.00 год.

Остання реформа ринку праці запровадила нову категорію непостійних домашніх працівників, які виконують “домашні працівники, що виконують невелику понаднормову роботу з догляду за дітьми, перестарілими, хворими або неповноцінними”. У цю категорію потрапили працівники, згадані у законі. Вони не можуть працювати понад 30 днів на рік і їхня зарплатня не може перевищувати 5 тисяч євро на рік.

Увага:
Працівники, які виконують кілька типів роботи належать до рівня та категорії праці, яка переважає серед їхніх занять. Роботу по догляду за людьми вважають визначальною серед інших типів праці.

“Довідник для домашніх працівників”,

переклад Маріанни Сороневич

Обговорити новини, важливі українцям в Італії, можна приєднавшись до групи у Facebook Українці в Італії Разом, або до Телеграм-каналу https://t.me/ucrainiitalia