Marianna Soronevych
Ця розповідь, переконаний, не залишить байдужою жодну людину. А дехто навіть може поставить під сумнів правдивість описаного… Бо ж руйнує наше уявлення про материнство…
…Синам виповнилося 8 і 12 років. Саме тоді і прийняла рішення поїхати на заробітки за кордон. Не радилася ні з ким. Залишила дітей батькам,кинула чоловіка,бо гроші, вважала,є найголовнішим,саме гроші повирішують всі життєві проблеми…
Час минав. Не оглянулася, як минуло майже два десятки років чужини. У перші роки приїжджала 2-3 рази на рік,а згодом і того менше. Відстань між жінкою і власною родиною не природньо збільшувалася…
Працювала важко,бувало на двох і навіть трьох роботах… За декілька років на зароблене збудувала синам пристойну хату, у якій досі ніхто не живе. Чоловік пиячить на селі, а сини пішли на фронт захищати Україну…
…Повідомленя з дому заставило поміняти всі плани,порушило її особистий спокій… Обидва сини підчас чергового масованого обстрілу отримали різної важкості поранення. Молодшому посікло осколками ноги, а старшому лікарі зробили вже майже десять складних операцій. Бо поранення було досить важким…
Роздумувала, але врешті вирішила,що треба поїхати додому. Спочатку відвідала того, що лікувався у Вінниці, бо ближче… А того, що у Дніпрі, не подужала побачити… Задалеко їй було їхати… В кишені вже був квиток до Італії
…Наступного дня поїхала…
Не беруся описати почуття і душевний стан синів цієї жінки. Переконаний в одному, доброго слова в адрес власної матері навіть у думках вони не промовили…
…Яскраве і привабливе зарубіжжя багатьох незворотньо калічить…
Володимир Голик, Авеліно (Італія)
Найважливіші новини для українців в Італії у соцмережах Facebook, Instagram і Телеграм.
