Marianna Soronevych
Популярною є теорія про те, що чоловічий гормон тестостерон підвищує сексуальний потяг, але розплатою за це є порідіння волосся та облисіння. Правда – трохи складніша, кажуть вчені.
Згадайте Брюса Вілліса, Андре Агассі або Майкла Джордана – три відомих своєю силою та мужністю чоловіка, яких обожнює безліч жінок у всьому світі. Вони мають ще дещо спільне: усі троє – лисі.
Кажуть, що чоловіки з лисиною – більш мужні. Популярна теорія пояснює це тим, що вони мають вищий рівень чоловічого гормону тестостерону, від чого вони виглядають більш мужньо і мають більший сексуальний потяг, але також раніше втрачають волосся, ніж інші представники чоловічої статі. Виявляється, що насправді все трохи складніше.
Облисіння дійсно залежить від тестостерону. Ще у 1960-і роки вчений з Єльського університету доктор Джеймс Б. Гамільтон спостерігав за 21 хлопчиком, яких піддали кастрації. Це дійсно шокує, але саме таку процедуру застосовували для лікування хлопчиків з поведінковими або психічними розладами.
Вчений спостерігав за долею цих пацієнтів впродовж цілих 18 років і виявив, що в них не з’являлось жодної ознаки розвитку облисіння за чоловічим типом, навіть у зрілому віці. Тим часом інші чоловіки того ж віку, яких не піддавали варварській процедурі і в організмі яких вироблявся тестостерон, починали втрачати волосся.
Image copyright Getty
Image caption Деяких чоловіків лисина безперечно прикрашає
Доктор Гамільтон був далеко не першим, хто виявив зв’язок між тестостероном і облисінням: багатьма століттями раніше давньогрецькі мислителі Гіппократ і Аристотель зазначали те саме.
Відкриття доктора Гамільтона полягало в тому, що високий рівень тестостерону може призвести до облисіння, але насправді кількість чоловічого гормону ролі не грає. Кастровані чоловіки, в організмі яких тестостерон не виробляється, майже не втрачають волосся, тоді як чоловіки з будь-яким рівнем тестостерону, навіть досить низьким, можуть облисіти.
Причина цього в тому, що на втрату волосся впливає не кількість тестостерону, який циркулює в крові, а спадкові фактори. Вважається, що кілька генів впливають на процес, в результаті якого волосяні фолікули стають особливо чутливим до невеликої кількості тестостерону.
Image copyright Thinkstock
Image caption Деякі чоловіки – чутливі до дії ферменту дигідротестостерону, який скорочує цикл зростання волосся
Цей процес вчені й досі не до кінця розуміють, але відомо, що в ньому бере участь фермент, який перетворює тестостерон на дигідротестостерон. У деяких людей ця речовина викликає зменшення волосяного фолікулу можливо через те, що перешкоджає доступу крові та поживних речовин до нього.
Фолікул поступово деградує, що зменшує цикл зростання волосся. Таким чином, волосся стає дедалі тоншим і починає рідіти, поки на голові не залишається лише тонкий, ледь помітний пушок-волосся. Зрештою фолікул впадає в сплячку і більше не виробляє волосся.
Процес зазвичай починається на верхній частині голови, а потім переміщається нижче за характерним для чоловіків типом облисіння. Фолікули на голові лисих чоловіків генетично більш чутливі до дигідротестостерону, але цей гормон не руйнує фолікули на підборідді, тому борода продовжує рости.
З розвитком теорій про вплив тестостерону почали розроблятися і засоби лікування облисіння. У 1960-і роки дивним чином вирішили лікувати втрату волосся за допомогою додавання тестостерону безпосередньо на шкіру голови. Спочатку дослідники розробили мазь, але вона була настільки важкою і жирною, що чоловіки відмовлялися користуватися нею. Тоді вчені замінили її на крем.
Утім, більшість чоловіків все одно припинили участь у тестах до завершення 10-місячного дослідження. Крем не відновлював зростання волосся, і, хоча половина учасників експерименту вважали, що випадіння волосся зменшилося, тести це не підтвердили.
Image copyright Thinkstock
Image caption Зовсім нещодавно вчені виявили, що на лисих ділянках шкіри голови стовбурові клітини волосяних фолікулів зберігаються. Це дає надію
Оскільки чоловіки, не схильні до облисіння, мають низький рівень дигідротестостерону, дослідники почали шукати способи блокувати його дію у людей, чутливих до нього. Лікування можливе за допомогою препарату Фінастерид, але він коштує дорого, і його треба використовувати постійно, інакше волосся знову починає випадати.
Тим часом вчені продовжують вивчати механізм втрати волосся. У 2010 році вчені зробили аналіз шкіри голови з волоссям і без, і з’ясували, що стовбурові клітини – наявні в фолікулах в обох областях. Але на ділянках без волосся вони не переходять на наступний етап циклу, на якому вони мають перетворитися на так звані прогеніторні клітини (тобто клітини певного типу).
Це дослідження дає надію, що одного чудового дня волосся на місці лисини можна буде відновити, якщо вчені знайдуть спосіб запустити його зростання або блокувати те, що йому заважає. Зараз дослідники вивчають властивості певних білків, які могли би сприяти відновленню волосся.
Здається, із жодною іншою особливістю організму не пов’язано стільки міфів, скільки з лисиною. Мабуть, тому, що ми не можемо пояснити, чому в одних чоловіків вона з’являється, а в інших – ні. Але, якщо вам все ж таки не пощастило, мужність, на жаль, із втратою волосся ніяк не пов’язана. Звинувачувати у своїй лисині ви можете лише батьків. Адже ці гени у вас – від них.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.
________________________________________
Більше новин:
