Marianna Soronevych
Уряд уточнив розмір прибутків роботодавців, форму подачі заяви на легалізацію та те, що одноразовий внесок у 1000 євро, у разі відмови в амністії, не повертатиметься.
Хто може подавати заяву на легалізацію?
Заяву на легалізацію подають роботодавці. Ними можуть бути італійці, громадяни країн ЄС, або третіх країн які мають довготривалий дозвіл на проживання ЄС (колишня карта на проживання).
Хто зможе легалізуватись?
Претендувати на отримання дозволу на проживання можуть іноземні робітники, які безперервно перебувають на території Італії, принаймні з 31 грудня 2011 року.
Присутність в Італії повинна бути підтверджена документацією, виданою «державними громадськими установами». Ними можуть бути, наприклад, квитанції чи довідки: про відвідання лікаря, оформлення документів в українському консульстві чи оплата консульських послуг, непродовжений дозвіл на проживання, штрафи, тощо).
Вимоги до трудові відносин
Трудові відносини повинні бути початі, принаймні три місяці до дати вступу закону в силу (тобто до 9 травня 2012). Легалізуватись можуть ті хто працює повний робочий день, за винятком домашніх працівників (для них робочі стосунки повинні складати не менше 20 годин на тиждень), а заробітна плата повинна бути не менша соціального мінімуму, згідно колективного контракту вашого сектору.
Роботодавець (фізична чи юридична особа) повинен продемонструвати наявність річного прибутку, не меншого за 30 тисяч євро. «Знижка» передбачена для тих, хто бажає вивести із тіні домашніх працівників. Їх прибуток повинен бути не менший за 27 тисяч (20 тисяч євро, якщо в сім’ї працює лише одна особа). Ці суми збільшуються, якщо легалізуватимуть більше ніж одного працівника, але залишаються незмінними, якщо роботодавець є неповносправним, а іноземці – його доглядальниками.
Коли подавати заяву та скільки коштуватиме легалізація?
Заява на легалізацію слід подавати з 15 вересня по 15 жовтня 2012 через Інтернет.
Перед подачею заяви, роботодавець повинен сплатити одноразовий внесок у розмірі 1000 євро за кожного зайнятого працівника. Це слід зробити на спеціальному бланку «F24 versamenti con elementi identificativi». Внесок не повертається навіть у випадку відмови в амністії. Якщо трудові відносини почалися більше ніж три місяці до входу закону в дію, роботодавець повинен оплатити додаткові суми.
Не зможуть легалізуватись…
Не можуть подавати заяву на легалізацію роботодавці, засуджені протягом останніх п’яти років (навіть якщо вирок не є остаточним), за посібництво нелегальній імміграції, торгівлі людьми та експлуатації проституції, або жорстоку експлуатацію роботи нелегальних іммігрантів (так звані «капрали»).
Позбавлені права скористатися амністією, ті роботодавці, що в минулому подавали заявку на приїзд працівників по робочому контракту (декрет флуссі), або інших легалізацій, а потім офіційно не прийняли їх на роботу (не уклали робочого контракту).
Неможливо легалізувати іммігрантів, депортованих з міркувань громадського порядку або національної безпеки; засуджених (навіть якщо вирок не є остаточним) за порушення статті 380 Кримінально-процесуального кодексу. У легалізації відмовлено тим, кого визнали «неприйнятними» в Італії («non ammissibile»), засуджені (навіть не остаточно) через загрозу громадському порядку та безпеці Італії, чи інших країн Шенгенської зони.
Розгляд документів
Після прийому документів центральний відділ імміграції перевірятиме наявність умов, передбачених законом. Своє рішення по справі також повинно винести поліцейське управління (квестура). Після цього роботодавець та працівник будуть запрошені для підписання договору на проживання. Їм видадуть дозвіл на подачу запиту про отримання пермессо та спеціальний набір бланків, які слід надіслати до квестури поштою. Одночасно з підписанням договору, роботодавець зобов’язаний повідомити про прийом на роботу до центру зайнятості (Centro per l’Impiego), або o Inps для домашньої прислуги.
Інші деталі легалізації будуть відомі після виходу міжміністерського декрету. Слідкуйте за публікаціями на сайтах a www.stranieriinitalia.it a www.gazetaukrainska.com
Адвокат Маша САЛЬВАТОРЕ,
переклад Маріанни Сороневич
