Marianna Soronevych
Виповнився один рік із часу коли Маріо Монті став до керма Італії. Спробуємо проаналізувати позитивні так і негативні сторони його керівництва, що стосуються імміграції.
Податкові нововведення
У грудні, перший економічний маневр уряду, відомий під назвою «Врятуй Італію», не забув і про іммігрантів. В час, коли уся країна затягує паски, на них також також посипалися нові фіскальні обов’язки. Зокрема тепер податковій декларації треба зазначати вартість нерухомості за кордоном. Це розповсюджується і на будинки, куплені у країні походження, за гроші, зароблені в Італії. Виняток становлять ті, хто уже сплачує податки на батьківщині.
Цей же указ визначив соціальний статус іноземців, хто чекають видачу або продовження дозволу на проживання. Усі вони вважаються легальними іммігрантами, із усіма правами та обов’язкам, що з цього випливають.
В той час як для громадян Румунії і Болгарії в 2012 році зникли обмеження у доступі до ринку праці, на працівників, які походять із країн що не є членами ЄС, було покладено сплату нового податку на отримання та продовження дозволу на проживання у розмірі від 80 до 200 євро. Слід зауважити, що ця постанова, підписана тодішнім міністром внутрішніх справ і економіки Роберто Мароні і Джуліо Тремонті, залишилася в спадок від попереднього уряду.
Теперішні міністри Анна-Марія Cancellieri і Андреа Ріккарді заявили про своє бажання поглиблено розглянути застосування цього податку, припускаючи можливість зміни його розміру, в залежності від прибутку сім’ї. Та до цього часу перегляд податку залишився лише обіцянкою.
Уряд Монті,скасував податок на грошові перекази нелегальних іммігрантів, введені за ініціативою партії «Північна Ліга». Указ про податкові спрощення було видано для того, щоб узгодити італійські закони із міжнародними зобов’язаннями про скорочення витрат на перекази грошей мігрантів. Адже вони вважається ключовим важелем розвитку країн їх походження.
Угода про інтеграцію
Іншим спадком попереднього уряду стало введення у чинність угоди про інтеграцію. В даний час вона не викликає великих проблем – іноземці засвідчують підписам зобов’язання вивчити італійську мову та основи суспільствознавства під час отримання першого дозволу на проживання. Проблеми можуть виникнути у 2014 році, коли підійде час продемонструвати набуті знання.
Декрет флуссі та легалізація
Цієї весни було видано декрет флюсі для сезонних робітників, та, беручи до уваги рекомендації фахівців Міністерства праці, уряд вирішив не відкривати кордонів для найманих працівників-іммігрантів, для того, щоб захистити безробітних іммігрантів, які вже перебувають в Італії.
Основна інновація для безробітних, з’явилася влітку минулого року. Реформа ринку праці, проведена міністром Ельзою Форнеро, щонайменше продовжила тривалість дозволу на проживання для пошуку роботи на дванадцять місяців, яку раніше видавали на шість. Цей крок було здійснено для усунення ризику втрати права залишитися в Італії, після втрати робочого місця.
За 12 місячний термін Монті нарешті, реалізував дві європейські директиви. У липні минулого року Законодавчий декрет 108/2012 передбачив приїзд поза квотами декрету флуссі за пришвидшеною процедурою та подальшою видачою спеціального виду на проживання (Blue Card) для широкого кола кваліфікованих робітників.
Інший указ про податкові спрощення скасував обов’язок відправляти контракт на проживання, до відділу імміграції після кожної зміни місця праці іноземця. А також було прискорено процедуру приїзду в Італію сезонних робітників, та дозволено їм підписувати новий робочий контракт, без обов’язкового повернення на батьківщину.
Законодавчий декрет 109/2012, ввів жорсткіші покарання для тих хто використовує працю нелегальних іммігрантів, заохочуючи повідомляти у поліцію про експлуатацію нелегалів.
Найважливішим кроком уряду в питаннях імміграції стало проведення загальної легалізації. З 15 вересня по 15 жовтня, було подано 135 тисяч заявок від сімей і компаній, у яких працювали іноземці без дозволу на проживання. Вона характеризувалася великою вартістю подачі заявки та нечіткість визначення довідок, за якими іноземцю потрібно було довести свою присутності в Італії з 2011 року. Роз’яснення реквізитів з’явилося заледве 10 днів до завершення прийому заявок, тож експерти говорять про упущені можливості цієї амністії, враховуючи, що кількість нелегальних робітників є набагато більшою.
Громадянство
Аналізуючи роботу уряду в цьому році не можна не згадати відсутність реформи закону про набуття громадянства для другого покоління іммігрантів, народжених в Італії, яку вважають першочерговою велика кількість представників виконавчої влади. “Це питання, близьке мені особисто”. – Зізнався в інтерв’ю Маріо Монті, але додав, що не ризикнув спровокувати політичну кризу, змушуючи парламент висловитися з цього питання.
Ельвіо ПАСКА,
переклад Маріанни Сороневич
