Marianna Soronevych
7 лютого 2010 року виборці очікували відкриття дільниці перед ворітьми консульського відділу у Римі ще перед восьмою ранку. А уже через годину, на подвір’ї вишикувалася довжелезна черга, тих, хто бажав обрати нового Президента, а значить шлях, яким піде Україна наступні п’ять років. Активність виборців була значно вищою ніж у першому турі.
ЦВК не внесло у списки громадян, які голосували у першому турі, на основі скарг. Через це українцям доводилося повторити усю процедуру. Через велику кількість бажаючих, на голосування громадяни витрачали близько трьох годин. Члени виборчої комісії робили виняток лише для батьків, що прийшли на дільниці із маленькими дітьми.
Дехто в очікуванні співав українських пісень, та були й такі, що обурившись повільністю процесу, залишали дільницю. Ті ж, хто знайшов своє прізвище у списках виборців, скористалися виборчим правом без особливих затримок.
Рішення Конституційного Суду, щодо неконституційності норми закону про обмеження виборчого права для виборців, які не стоять на консульському обліку – це крок назустріч закордонним українцям. Адже мігранти проживають в особливих умовах, часто далеко від виборчих дільниць, та не мають можливості задовго готуватися до виборів. Проте нові привила значно ускладнили роботу дільничних комісій. Їх основною діяльністю був прийом скарг від бажаючих проголосувати.
У повторному голосуванні на римській виборчій дільниці взяли участь 1218 громадян України. З них, 1105 підтримали Юлію Тимошенко. Бачити новим Президентом України Віктора Януковича виявило бажання 74 особи. Тридцять два виборці поставили відмітку напроти графи: «Не підтримую жодного кандидата на пост Президента України».
Маріанна Сороневич
